Повіт ділиться на 4 поліцейські округи (стани), 2 мирових судових округи, 22 волості, 136 сільських округ (староств).

Населення складає 118 743 мешканців, у т.ч. 58 830 чоловіків, 60 013 жінок. Місто Бобруйск налічує 37 237 осіб, у т.ч. 20 322 чоловіків та 16 915 жінок. У чисельності населення є військовий гарнізон у кількості 4 719 осіб.

За віросповіданням населення повіту ділиться: 86 713 православних, 6 153 католики (згідно рубрицелі 8 200), 420 євангелістів, 3 591 старовір, 17 588 ізраелітів (у 1857 році було 11 155), магометан 11 (всі дані без м. Бобруйська).

Місто Бобруйськ: 17 288 православних, 258 старообрядців, 916 католиків, 420 євангелістів, 17 935 ізраелітів, 420 магометан.

Католицьких парафій у повіті 4: Бобруйськ, Хоромці, Глуськ та Свіслоч, які утворюють Бобруйський деканат Віленської діоцезії, що налічує 8 192 парафіян. Невелика частина повіту належить до католицької парафії Слуцька.

Бобруйська парафія: душ 3 660. Філія у Шатілках; каплиці у Малімонах, Панюшковичах, Волчині, Петровичах, Горбацевичах та Кіселевичах; крім цього, раніше каплиці були в Омельні, Яніні, Ясному Лісі, Думановщині та Добосні.

Місто Бобруйськ служило місцем проведення судових засідань колишнього Речицького повіту. У 1795 році Бобруйськ був включений до числа повітових міст Мінської губернії.

Маршалки Бобруйського повіту:
Антоній Оскерко (1795-97), Ян Келчевський (1797-1805), Юзеф Прушановський (1805-08), Іґнатій Булгак (1808-20, 1823-29), Стефан Дашкевич (1820-23), Роберт Прушановський (1829-32), Юзеф Булгак (1832-44), Олександр Лаппо (1844-59), Адам Ратинський (1859-66), Пйотр Занцевич (1887-89), Костянтин Стефанович (1889-96).