Борисовський повіт ділиться на 3 поліцейські округи (стани), 30 сільських волостей, 161 сільських округів (староств). Населених пунктів налічує: 18 містечок, 52 села, 727 застінків, хуторів, фольварків тощо.

Жителів 132 347. З них 93 927 православних, 2 100 прихильників старого обряду, 21 496 католиків, 41 євангеліст, 14 646 ізраелітів, 35 магометан.

Борисовський деканат Віленської діоцезії складається з 11 парафій, все в однойменному повіті: Борисов, Корень, Околово, Хотаєвичі, Дедиловичі, Логойськ, Кемешевці, Холопеничі, Зембін, Березина, Докшиці (раніше з 13; крім названих ще Гайна, Амнішево). Усі католицькі парафії у Борисовському повіті належать однойменному деканату. Борисовська парафія налічує 3 635 віруючих; каплиці у Любатовщині та Лозянах.

Парафіяльний костьол Успіння Пресвятої Діви Марії в Борисові спочатку був збудований з дерева Борисовським старостою Адамом Казановським у 1642 році. У 1806 році завдяки зусиллям ксьондза прелата Онуфрія Ґзовського, тодішнього пробоща, розпочато будівництво кам'яного костьолу, яке було закінчено у 1823 році.

Коли 1793 року, за другого розділу Польщі, Мінське воєводство опинилося за кордоном, було засновано Мінське намісництво, зібране з різних частин колишнього Великого князівства Литовського. Намісництво складалося з 13 повітів, у тому числі Борисовського. Коли ж у 1796 році Мінське намісництво за указом імператора Павла від 12 та 13 грудня було перетворено на губернію, Борисовський повіт із самого початку її існування постійно входив до її складу.