Після розкріпачення селян спочатку було утворено 46 сільських волостей та в них 340 староств. Крім того, в 1866 році було 4 волості казенних селян. Тепер кількість волостей скорочено до 23, а староств до 197. Перерахуємо волості в алфавітному порядку: Бєлічанська, Бродська, Верхменська, Гребйонська, Довжанська, Дудицька, Дукорська, Кліноцька, Могільнянська, Новосьолковська, Омельнянська, Пережирська, Погорельська, Погостська, Пуковська, Пуховицька, Слободо-Пирашевська, Сміловицька, Узденська, Цитвянська, Шацька, Юревицька, Якшицька.

Щодо адміністративного та судового устрою повіт ділиться на поліцейські стани, яких чотири: 1) Узденський, 2) Сміловицький, 3) Березінський, 4) Пуховицький; на судові округи, яких чотири; на військові округи, яких чотири: 1) Ігуменський; 2) Пуховицький; 3) Шацький; 4) Березінський; на військово-кінські ділянки, яких 22.

Чисельність поляків до 20 000 (Еркерт), до 80 000 русинів, до 16 000 євреїв. З них шляхти понад 10 000, понад 8 000 міщан, понад 85 000 селян; а решта населення складає клас, так званих, однодворців, хліборобів та ін.

Православна церква сьогодні налічує найбільшу кількість віруючих, оскільки до 80 000 складає населення, яке у 1840 році було відлучено від Унії. У повіті є православні церкви: 146 дерев'яних, 2 кам'яних. З них 54 парафіяльних, інші ж є філіальними чи каплицями. Один монастир у Ляді, колишній базилійський. Духівництва близько 240 осіб.

Католицький костел на Ігуменщині, що з 1870 року належить Віленській дієцезії, згідно з останніми рубрицелями в семи парафіях, обслуговуваних лише сімома священиками, об'єднує понад 23 000 віруючих, а саме: 2 900 у Березінській, 2 950 в Ігуменській, 2 815 у Блонськой, 1 345 у Серафінській, 5 627 в Узденській, 3 777 в Короліщевицькій, 4 000 в Аннопольській. Остання з них, заснована майже 14 років тому після ліквідації Дукорської парафії, має костел поза Ігуменським повітом, в Мінському повіті і належить Мінському деканату. Власне деканат один – Ігуменський, однак для зручності адміністрування крім частини Аннопольської парафії, як було зазначено, Узденська парафія прирахована до Наднеманського деканату, правління якого розміщено на території Мінського повіту. Крім парафіяльних костьолів у повіті є 1 філіальний та 16 каплиць, у яких час від часу відбуваються богослужіння, а саме, у парафії Березінській: Раваничська (філія), у Брадці, у Гажиловичах, в Осмолівці та Перевозі. У парафії Ігуменській: у Сміловичах та Убелі. У парафії Блонській: у Міжреччі; у парафії Серафінській: у Суціні; у парафії Узденській: у Толкачевичах, Кухтичах, Узді, Подсацьких, Рябіновці та Старинках. У парафії Аннопольській: у Шабунях.

Що стосується дати заснування парафіяльних костьолів та їх фундаторів, то зазначимо, що костьол у Березіно, найгіршого стану і майже зруйнований, збудований у 1641 році за кошти канцлера Льва Сапеги. Ігуменський костьол збудований у 1799 році на пожертвування парафіян. Блонський костьол 1748 року, мабуть, фундації Баків. Серафінський костьол 1762 року фундації старого роду Янішевських. Короліщевицький костьол 1785 року фундації Прошинських. Узденський костьол 1684 року фундації Завішів.

Протестантська громада має стародавній, колишній аріанський, костьол у гарному стилі, який упокоїв могили родини Ґрабовських, у родовому маєтку Семйоновичах.

Невелика мусульманська громада має 2 мечеті, а євреї до 30 синагог, окрім молитовних будинків.

Ігуменський повіт, колись частина Мінського повіту у Мінському воєводстві, точніше до 1793 року, коли Мінське воєводство опинилося по той бік кордону. З того часу за указом імператриці Катерини від 13 квітня Ігумен визначений повітовим містом у новоствореному Мінському намісництві. У 1795 році, коли за указом від 3 травня це намісництво отримало більш закінчену організацію, скликані разом з Ігуменським решту одинадцяти повітів, призначені шляхетські вибори і в той час першим Ігуменським маршалком одноголосно був обраний Станіслав Єльський, п'ятигірський полковник, колишній комісар Великого князівства Литовського. Незважаючи на те, що в 1796 році на підставі указів імператора Павла від 12 і 13 грудня Мінське намісництво перетворено на губернію і відбулися деякі територіальні зміни, хоча й у 1842 році відбувалася зміна кордонів, при всьому цьому Ігуменський повіт у своїх межах залишився недоторканим і з моменту утворення Мінської губернії завжди входить до її складу.