Рогачовський повіт
Могильовської губернії
XIX століття

Адміністративна мапа

Карта Рогачовського повіта
  • Поділ
  • Населення
  • Релігія
  • Історія

Поділ

В адміністративному відношенні Рогачовський повіт ділиться на 4 поліцейські округи (стани), з конторами у містечках Жлобині, Городці, Чечерську та в околиці Железніки, та 18 волостей: Городець, Довськ, Дудичі, Кістені, Корма, Кошельово, Луки, Меркуловичі, Недойка, Полессє, Покоть, Расохі, Рєчки, Стара Рудня, Столбун, Стрешин, Тіхіничі та Чечерськ.

Окрім Рогачова у повіті знаходиться 9 містечок: Городець, Жлобин, Карпіловка, Корма, Свєржень, Стрешин, Тіхіничі та Чечерськ.

Населення

Загальна чисельність населення складає 142 852 душі, з їх 4 437 души (1 677 євреїв) у Рогачові, 9 213 душ (5 538 євреїв) у містечках. Згідно з волосними списками у повіті проживає 104 922 селянина.

За даними 1864 року у повіті було 121 627 мешканців; 106 663 православних, 6 643 католика, 27 євангелістів, 872 розкольника та 7 422 євреїв; за станами: 11 347 спадкової шляхти, 242 жалованої, 777 православного духівництва, 7 католицького, 121 єврейського, 8 651 міщан і 76 350 селян.

Релігія

У Рогачовському повіті знаходиться 4 католицькі парафії: у Рогачові, Антушеві, Чечерську та Люшеві, всього 4 358 парафіян. Рогачово-Биховський деканат Могильовської архідіоцезії розміщується у двох повітах: частини Рогачовського та Биховського, і охоплює 4 парафії: Бихов, Журавичі, Рогачов та Антоново, 5 каплиць та 4 190 віруючих.

Рогачівська католицька парафія налічує 772 парафіянина. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії зведений у 1783 році коштом парафіян.

Історія

Під час першого поділу Речі Посполитої Рогачов відійшов до Росії і з 1777 визначений повітовим містом Могильовської губернії.

Землі сьогоднішнього Рогачовського повіту належали Речицькому повіту Мінського воєводства. У 1772 році, при першому поділі Польщі, з анексованих Росією воєводств: Мстиславського, Полоцького та Вітебського, було утворено два намісництва – Могильовське та Полоцьке. До складу Могильовського намісництва входив також і Вітебськ, який у тому ж році разом із землями, що лежать між кордоном Смоленської губернії та Дісною, було передано до складу Псковської губернії. Могильовське намісництво ділилося на 4 провінції: Оршанську, Рогачовську, Мстиславську та Могильовську.

В 1776 році намісництво було реорганізовано за принципом загальноросійського положення про губернії, а в 1778 році були створені повітові правління і відкриті судові ізби. Тоді Могильов став губернським містом, а Чауси, Старий Бихов, Орша, Бабіновичі, Копись, Сєнно, Мстислав, Черіков, Клімовичі, Рогачов та Белиця – повітовими містами. У 1797 році імператор Павел І з Могильовського та Полоцького намісництв наказав створити єдину Білоруську губернію, з губернським містом Вітебськом, до складу якої увійшов Могильов як повітове місто; в 1801 році за наказом імператора Олександра I була відтворена Могильовська губернія. З того часу Рогачовський повіт постійно входить до її складу.

Маршалками Рогачовського повіту були (за абеткою): Феліціан Биковський гербу Ґриф (1790), Ґерард Биковський гербу Ґриф (1811, 1818), Миколай Волк-Ланевський гербу Тромби (1798, 1809), Вінцент Дорія-Дерналович гербу Любич (1805), Олександр Жуковський гербу Ґриф, Ланевський гербу Корчак (1799-1800), Ян Оскерко гербу Мурделіо (1858-63), Юзеф Парчевський гербу Наленч (1782-83), Томаш Пузина гербу Оґінець (1812-17), Пйотр Сакович гербу Помян, Людвік Случановський.

На основі Sulimierski F. Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego. T.9, 1888, s. 688-691