В адміністративному відношенні повіт ділиться на 4 поліцейські округи, з конторами у містечках Черея, Сєнно, фольварку Берешево і містечку Бобр, та 15 волостей: Бобр, Високий Городець, Замочек, Яковчин, Латигово, Лісічно, Лукомль, Толочин Заречний, Мошкани, Пустинки, Обчуга, Островно, Расна, Ульяновичі та Черея.

Загальна чисельність населення складає 110 581 душу, у тому числі в Сєнно 2 996 душ (1 290 євреїв), у містечках 9 176 душ (6 612 євреїв). Відповідно до волосних списків у повіті проживає 82 468 селян. У 1867 році у повіті було (без міста Сєнно) 79 368 мешканців, у тому числі 1 964 шляхти, 7 072 міщан, 1 692 однодворців, 5 592 казенних селян, 59 222 розкріпачених селян, 447 євреїв землеробів; щодо віросповідання, крім православних, 4 006 католиків, 1 831 розкольник, 42 протестанти та 4 777 євреїв.

Згідно Столп'янського у 1864 році у повіті був 85 531 мешканець (71 667 православні, 5 551 католик, 1 894 розкольники, 6 414 євреї; 2 263 родової шляхти, 974 жалуваної, 608 духівництва, 8 682 міщан, 70 785 селян). Відповідно рубрицелям Могильовської архідіоцезії у 4 парафіях повіту було 6 519 католиків.

У 1871 році в повіті було 62 православні церкви (4 кам'яні), 1 розкольницький молитовний будинок і 4 католицькі парафії: Бобр, з каплицею на похоронному цвинтарі, Вядець (філія), Сєнно, з каплицями на похоронному цвинтарі в Пурплеві, та Черея, з каплицями у Богатирі, Колятках, Обчузі та ораторіумом у Мелечковичах. Сєнненський деканат Могильовської архидіоцезії охоплює майже весь Сєнненський повіт (частина відноситься до Толочинської парафії в Оршанському повіті) і має 4 парафії, 6 каплиць, ораторіум та 5 106 парафіян.

Вітебське та Полоцьке князівства близько 1500 року були перейменовані на воєводства, а сьогоднішня територія Сєнненського повіту входила частиною у Полоцьке (Лукомль) та частиною у Вітебське (Сєнно) воєводство.

Після анексії Литви (Білорусі) Росією, Сєнно в 1773 році було визначено повітовим містом в Оршанській провінції Могильовської губернії. У 1796 році Сєнно увійшло до складу Білоруської губернії, а у 1802 році - Могильовської.

Маршалками шляхти Сєнненського повіту були: Онуфрій Лускіна гербу Одровонж (1781-83), Ян Цехановецький гербу Домброва (1790), Каспер Ванькович гербу Лис (1798-1800), Ян Клосович гербу Клоси (1805-07), Ципріан Сакович гербу Помян (1809-11), Ян Ердман (1812-14), Антоній Станішевський гербу Побуґ (1817), Леон Здроєвський гербу Юноша (1818- 20), Казимир Слезановський гербу Топур (1822), Юзеф Святський (1858), Юліан Рошковський гербу Доленґа (1863).